Вербування людей у злочинну діяльність.

В інтернеті зростає кількість пропозицій швидкого заробітку. Ворог використовує такі схеми для вербування людей у злочинну діяльність.

Підлітки часто піддаються подібним «спокусам», не усвідомлюючи наслідків своїх дій.

Будьте уважними та пояснюйте дітям, чому такі пропозиції можуть бути небезпечними.

Якщо ви або ваші рідні стали жертвами шахраїв чи потрапили в небезпечну ситуацію – негайно звертайтеся до поліції за номером 102.

Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте 0 800 213 103 – єдиний контактний номер системи Безоплатна правнича допомога

Юристи консультують у будні з 8:00 до 18:00.

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Зачепінг – не гра, а смертельний ризик!

 

Поліція закликає: зачепінг – не гра, а смертельний ризик!

З початку року в Україні зафіксовано 8 випадків зачепінгу, внаслідок яких постраждали 9 дітей.

Заради кількох секунд відео чи екстриму підлітки наражають себе на смертельну небезпеку! Але варто пам’ятати: електричний струм, падіння чи зіткнення з перешкодами майже ніколи не дають другого шансу.

Чому зачепінг – це не круто, а смертельно небезпечно?

Напруга до 27 000 вольт, навіть якщо не торкатися дротів, удар струмом може бути миттєвим.

Падіння з висоти – один різкий рух, і життя може змінитися назавжди.

Зіткнення з перешкодами – мости, тунелі, опори зі швидкістю 60-100 км/год - це фатально.

Що робити, якщо ви помітили людину на вагоні чи підніжці транспорту?

Повідомте чергового вокзалу або працівників залізниці.

Зателефонуйте на гарячу лінію Укрзалізниці: 0 800 503 111 (безкоштовно).

Викличте Національну поліцію (102) або ДСНС (101).

Запам’ятайте місце події для точної передачі інформації службам.

Батьки, ваша уважність – запорука безпеки дітей!

Говоріть із підлітками про небезпеку зачепінгу.

Стежте за контентом у їхніх соцмережах – екстремальні відео можуть штовхати на ризик із летальними наслідками.

Звертайте увагу на нові інтереси дитини – різка захопленість транспортом чи екстремальними відео може бути сигналом.

Підлітки, задумайтеся!

Лайки у соцмережах нічого не варті, якщо поставити на карту власне життя.

Якщо друзі пропонують зачепінг – скажіть «ні»!

Бачите, що хтось планує небезпечну поїздку? Повідомте дорослих або зателефонуйте 102. Ваша уважність може врятувати чиєсь життя!

 

В Україні набуває популярності серед дітей та підлітків небезпечна гра "Червоні двері, жовті двері". Вона розповсюджується через TikTok. Учасники такої гри можуть навіть впадати у транс, а для дітей із нестійкою психікою це може загрожувати психічними зривами та нічними кошмарами.

Про це пише OBOZ.UA.

(Джерело:

https://www.obozrevatel.com/.../v-ukraini-sered-pidlitkiv...)

Головне вчасно розбудити піддослідного

В Україні серед дітей та підлітків набирає популярності гра "Червоні двері, жовті двері". У TikTok та інших соцмережах повно відео з цією грою.

Суть її в тому, що один із підлітків є провідником, а другий – суб'єктом. Ведучий починає розпитувати: "Що ти бачиш?", "Хто перед тобою?", "Опиши кімнату, якого вона кольору?", "Чи є хтось чи щось у кімнаті?".

Суб'єкт ніби в напівсні розповідає, що бачить двері, вони червоного, жовтого або навіть зеленого кольору. Він відчиняє двері й потрапляє до кімнати. Якщо він каже, що бачить багато годинників, то ведучий просить його вийти, інакше може потрапити в пастку. Також не треба зустрічатися з людиною у чорному тощо.

Таким чином, ставлячи багато конкретних запитань, провідник проводить суб'єкта по якомусь уявному будинку.

Умова гри – вчасно розбудити піддослідного, щоб він не застряг десь там назавжди.

Гра стала популярною за кілька днів, тепер школярі постійно вводять когось у транс, знімають відео.

Зрозуміти, чи справді дитина увійшла у транс і щось бачила, – неможливо. Мало хто зізнається, що нічого не бачив. Здебільшого розповідають якісь жахи своєї подорожі, в такий спосіб залучаючи до гри дедалі більше друзів.

"Моя подруга розповіла, що бачила стару хату, з кривими дзеркалами, вона втікала з кімнати з годинником, але потрапила до іншої кімнати, де було багато дивних людей. Словом, її ледве розбудили, тепер вона погано спить. Але в нас уже майже весь клас грає у ці двері", – розповіла 6-класниця київської школи.

Батьки стурбовані тим, що коїться з дітьми. Дехто розповідає, що діти погано сплять, інші називають це поганим захопленням, але побоюються чергового "синього кита".

Може спричинити дебют психічної хвороби

Наталія Валедова, дитяча психологиня, вважає, що ця гра небезпечна для дітей та підлітків.

"Перша небезпека є суто фізіологічною. Масажує скроні не професіонал, а дитина. Йдеться про поверхневу скроневу артерію, яку можна передавити. І щоб досягти ефекту ейфорії, масажувати треба довго. Порушується кровообіг. Якщо у дитини є аневризм судин у голові, то може призвести й до інсульту. Спазми, підвищення внутрішньочерепного тиску, може бути біль голови", – каже OBOZ.UA Валедова.

Психологиня каже, що так викликають не галюцинацію, а так званий мислеобраз. Але якщо в дитини є схильність до психічних захворювань, це навіть може викликати дебют хвороби.

Вразливі діти можуть відчувати жахи, оскільки фабула гри заснована на страху, а це призводить до невротичних станів, порушення сну, нічних кошмарів. Як правило, це діє на навіюваних дітей. І якщо ця навіюваність не сильно виявлялася, то від таких ігор вона може збільшитися.

"Такі масові ігри можуть бути розраховані на те, щоб готувати дітей та підлітків до підпорядкованості. Якщо він пішов за стадом, то й по життю йтиме, не матиме своєї думки й піде за натовпом. Це ризиковано для психологічного розвитку дитини", – продовжує психологиня.

В Україні після ковіду, під час війни у дітей набагато менше очного спілкування. Тому вони намагаються скористатися будь-якою можливістю спілкуватися з однолітками. А ця гра поєднує, та ще й дає можливість бути у тренді, бути причетним до чогось великого. До того ж хвастощі один перед одним. Ніхто не знає насправді, бачили вони чорну людину чи ні, але є можливість побути винятковим.

Схоже на психологічні техніки

Віцепрезидент Української асоціації психоаналізу, психолог Володимир Мамко розповідає, що ще Зигмунд Фрейд на початку своєї практики, коли лікував пацієнток від неврозів, то укладав їх на канапу й натискав на лоб, казав, щоб клієнтка заплющила очі та говорила те, що спадає на думку.

"Дуже схоже – тут на лоб натискати, тут скроні масажувати. Вважаю, що йдеться про звичайні маніпуляції, які властиві психологічним технікам. Усі ці маніпуляції слугують одному – відвернути увагу. Тут треба зрозуміти, для чого це робиться", – пояснює Мамко.

Він зазначає, що це свого роду довільне викликання певних станів.

"Ми в дитинстві духів викликали, потім відчували панічний жах, ховалися у коморах, сараях, нам щось ввижалося – і ми втікали. Це своєрідні подібні ігри й у сучасних дітей. Тут іде послідовність виборів: уяви собі те, уяви собі це. Також працює холодинаміка, коли в тебе в голові розгортаються образи – як мультики, дуже яскраві. Таке враження, що в тебе вселяються якісь духи. Але на людей-психотиків це може вплинути так, що у людини може розвернутися повноцінний психоз. Вони дуже вразливі, і такі речі для них небажані, це може стати катастрофою", – вважає Мамко.

Психологи радять батькам спілкуватися зі своїми дітьми, дізнаватися, чим вони захоплюються у соцмережах, пояснювати їм шкоду подібних ігор.

Булінг — це

Булінг — це агресивна та вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним тиском. Дитину систематично дражнять образливим для неї чином, навмисно не приймають у колектив, залякують, шантажують або навіть б'ють.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

 

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

• розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;
• вживає відповідних заходів реагування;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте пол