БУЛІНГ

 

🛑 Булінг (цькування): як розпізнати, що з цим робити та як вберегти дитину? (1/2)

📈 3a даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, а 24% стали його жертвою. 

🟦 Цькування може відбуватись в різній формі:

🔹 фізичне: штурхани, побиття;

🔹 економічне: псування особистих речей, крадіжка

чи вимагання грошей;

🔹 психологічне: словесні образи, ігнорування, шантажування, маніпулювання;

🔹 сексуальне: погрози та жарти на відповідну тему, образи сексуального характеру;

🔹 кібербулінг: цькування в інтернеті, соціальних мережах, за допомогою гаджетів.

♦️ Булінг - це надзвичайно неприємна та агресивна поведінка однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої дитини/групи дітей. 

Булінг - це і хвороба стосунків у групі. Важливо помічати в цьому не тільки кривдника та жертву, а й спостерігачів і дорослих - класного керівника та батьків. Для вирішення проблеми потрібні системні зміни на декількох рівнях: стосунки в родині, позиція вчителя, ставлення однолітків.

🔸 Майже половина дітей, які зазнали цькувань, нікому про це не розповідають (48% за статистикою ЮНІСЕФ). Тому батькам, як найближчим та найріднішим людям, потрібно бути дуже уважними.

❓ Підозрюєте, що дитина стала жертвою булінгу?

➡️ Маємо для Вас кілька корисних порад, як діяти в такій ситуації.

🔘 Проаналізуйте атмосферу в родині. Чи відчуває дитина себе в безпеці, чи може вона висловлювати свої думки та бажання?

🔘 Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її

урегулювання. Якщо не вчителю, то завучу або директору. Важливо сформувати відповідальне бачення існуючи проблеми й готовність її вирішити.

Повинна бути НУЛЬОВА толерантність до насилля.

🔘 У жодному разі не звинувачуйте дитину в тому, що її скривдили. Це лише зруйнує довіру у ваших

стосунках. 

🔘 Не намагайтесь шукати рішення в зміні поведінці

дитини. Це проблема групи й покладати все на плечі жертви недієво. Їй потрібен захист. Дорослі відповідають за те, щоб дітям у школі, як і у житті загалом, було безпечно. Важливо, щоб дорослі - кожен у своєму середовищі - брали на себе свою частину відповідальності.

🔘 Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, охорона, поліція). 

🔘 Подумайте над тим, щоб дати дитині альтернативне соціальне середовище: хобі, позашкільна активність, прогулянки з друзями. Допоможіть сформувати досвід здорових стосунків.

❌ Небезпечні поради (так робити не треба!): 

🚫 "Подумай, у чому ти сам винен".

Так ви просите капітулювати перед насильством, зрадити себе і змінитись так, як від нього вимагають.

🚫 "Удавай що не помічаєш".

Навчаєте відмовлятись від своїх почуттів. А також ви погоджуєтесь з цькуванням як явищем і залишає дитину віч-на-віч з нею.

🚫 "Вчись налагоджувати стосунки".

Обʼєднує в собі ті ж приховані послання:

"справляйся сам", "я тобі не допоможу", "скоріш за все, ти щось робиш не так", "змінюйся і підлаштовуйся".

🚫 "Дай відсіч".

Пропонуєте знехтувати власною безпекою (не бійся!), і озвіріти, щоб ніхто не чіпав. Підкріплюєте картину світу, що «сильний бʼє слабкого»

.